Українська періодика: хто її читає?

 «Молодь перестала читати» – чуємо часто докір від людей старшого віку. Мовляв, лише гульки та вітер в голові, а хто ж країну піднімати і розвивати буде... Можливо півроку тому це і було актуально, не сперечатимусь. Але сучасний стан видавничої справи та й пресової журналістики загалом вимагає бажати кращого. І шкодує вже на газету чи журнал свої кровно зароблені не лише молодь.

Що ж вдієш – фінансова криза.

Про практичний стан речей у продажі сучасної періодики нам розповіла кіоскер  Баліцька Ніна Олександрівна, що працює в газетному кіоску біля метро Майдан Незалежноості.

– Ніно Олександрівно, як давно ви працюєте кіоскером?

– Років п’ять, якщо не більше. Тому дуже добре пам’ятаю ті часи, коли просили покупці якусь літературну газету, а їх вже дві години як розібрали. Зараз такого вже не зустрінеш...

– Які ж видання користуються зараз найбільшим попитом ? Чи є явні лідери в цьому марафоні?

– Відзначити можу газети «Ваша судьба» та «Факти». Особливо у пенсіонерів вони мають велику популярність. «Україну молоду» ще з листопада почали менше купувати. Раніше у мене навіть постійні покупці були (як і на «Дзеркало тижня» та «Корреспондент»). Йшли вранці на роботу і завжди свіжим номером цікавились. Тепер проходять повз...

– А на інші видання постійних покупців маєте?

– Так (Посміхається – авт.). Кросворди активно купують як молодь, так і старше покоління. Дівчатка-підлітки полюбляють журнали «Oops», «Юная леди», особливо якщо там є блиск для губ чи прикраси в подарунок. Старші дівчата цікавляться журналами «Cosmopoliten», «Лиза», «Joi», але знову ж таки – обсяги продажу значно знизились.

– Чи впливає мова видання на його вибір читачем?

– Багато видань друкується російською мовою, але після закриття кіоску саме їх більший процент залишається непроданим у порівнянні з україномовними.

– Що ж тоді привертає увагу читача: знайомий бренд, зміст газети чи публіка досі прагне «хліба і видовища» у вигляді яскравих перших шпальт?

– Найчастіше саме так і виходить. Прикрасить редакція першу сторінку фотографією, що в очі кидається або гучним заголовком – купуватимуть. А ні... Читач нині перебірливий.

– Досі ми згадували загалом молодше, старше покоління, продукцію для дівчат, жінок. А як щодо чоловічих журналів?

– Продаж також дуже зменшився. Якщо дівчат криза ще не змусила відмовитись від глянцю, то чоловіки все рідше купують популярні раніше «XXL», «Men’s Heals» та інші журнали. Тим паче, що ціна на них значно зросла.

– А був найближчим часом період, коли активно купували періодику?

– Під час виборів, звісно, покупці активізуються. А ще коли «Шахтар» чи «Динамо» грають…  Знову ж таки, видання продавалися за рахунок яскравих анонсів на перших шпальтах.

– На вашу думку, що слід зробити, щоб нація знову почала читати пресу? Чим привернути увагу читача?

– Я не видавець, не знаю, наскільки це можливо, але, якби знизились ціни, попит знову б з’явився . Часто трапляється, що потенційний читач вже збирається купувати газету чи журнал, а спитає ціну – одразу передумає. Та краще, якби видавці і політики не про акції, щоб людей змусити щось купити, міркували, а про те, як забезпечити країну робочими місцями і достойними зарплатами. Бо духовною їжею не наситишся, а їхніми пустими обіцянками ми вже ситі.